Альтернативні концепції реформ

Український проект реформ пропонує ознайомитись з особистими розробками

на тему реформ в Україні інших авторів, які розміщено на сторінках нашого сайту:

ПРОГРАМА будівництва нової системи влади

Автор програми: Юрій Махненко

Серед пороків сформованої політичної системи країни надто важливо вибрати найзначніший, узагальнюючий, усунення якого неминуче сприяло б і універсальному рішенню більшості інших проблем. До такої ключової вади безперечно відноситься фактична безвідповідальність органів існуючої державної влади, управління перед, в кінцевому рахунку, кожним з нас - українських громадян (згідно навіть нині діючій Конституції).

Майбутня політична система України повинна спиратися на ретельно вибудовану систему реального контролю органів влади на всіх її рівнях. Влада, що знаходиться як на долоні під пильним, найоб'єктивнішим, безперервним спостереженням суспільства, несе повну і безумовну відповідальність за результати свого правління - неодмінне виконання саме цієї вимоги гiдне стати першоосновою всіх інших великих і малих змін.

Метою будівництва нової політичної системи є СТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ СУСПIЛЬСТВА З КОНТРОЛЬОВАНОЮ ВЛАДОЮ.

Особливе, першочергове значення для можливості досягнення означеної мети мають конкретні вказівки на те, ХТО і ЯКИМ ЧИНОМ повинен здійснювати ефективний контроль будь якої влади. Реальний взаємоконтроль трьох поділених гілок влади - виконавчої, судової, законодавчої покладений в основу політичної системи сучасних успішно развиваючихся країн. Функцію контролю владних структур різного рівня з тим чи іншим ступенем ефективності виконують і незалежні від них суспільні інститути, елементи Громадянського суспільства. У нашому випадку як номінально закріплений у чинній Конституції України принцип поділу гілок влади, так і відповідні структури цілеспрямовано перетворені на муляжі-декорації. Покладати надії на можливість одразу встановити необхідний контроль, що не відновивши спочатку їх працездатність, було б надто необачно. Потребує рішучого, принципового вдосконалення ї існуюча виборча система.

Пропоновані механізми реалізації проголошеної мети спираються на такі основні положення.

1) Необхідним є ПЕРЕХIДНИЙ ЕТАП від сучасного стану до відтворення реального поділу гілок влади, потрібних суспільних інститутів, дозрівання повноцінних структур Громадянського суспільства, здатних якісно виконувати безперервний контроль органів влади і управління. Головним при цьому є забезпечення незворотності реалізованих перетворень, нехай і не завжди швидке. Тому загальну тривалість перехідного етапу передбачити важко. Водночас, встановлювати жорсткий контроль над усіма вихилясами влади потрібно відразу ж з початком етапу (в особливо небезпечний для можливих реставрацій період).

2) Немає гострої необхідності в негайній зміні діючої Конституції країни. Справжньою проблемою варто вважати не її можливі недоліки, як і вади більшості законів, а відсутність реальних механізмів їх застосування, контролю виконання, і саме це буде одним з основних завдань перехідного етапу. Те ж стосується і поспішного, непродуманого посилення ролі Парламенту, тих чи інших форм коаліційного правління. У кожної з сучасних політичних сил є свої уявлення про способи досягнення означеної мети, що створює небезпеки "забуксувати" вже на початковій стадії процесу, а то і пересваритися всмерть у парламентських дебатах. Тільки наявність сильної, наділеної реальними повноваженнями виконавчої влади здатне як запобігти втраті керованості країною протягом перехідного етапу, так і уможливити намічені перетворення. У зв'язку iз цим протягом усього перехідного етапу доцільним є ЗБЕРЕЖЕННЯ IСНУЮЧОЇ СИСТЕМИ ПРЕЗИДЕНТСЬКОГО ПРАВЛIННЯ.

3) Необхідною умовою для здійснення функції контролю стане реалізація принципу неодмінної ЗМIННОСТI ВЛАДИ. Саме змінності, яку, все ж, складніше імітувати, ніж виборність. Додаткові умови протягом перехідного етапу будуть включати помітне скорочення строків правління, негайне скасування імунітету на судову відповідальність правителів, що відпрацювали термін, цілеспрямоване розроблення по ходу справи інших можливих засобів захисту від спроб імітації змінності, бутафорського контролю.

4) Функція головного, наділеного відповідними повноваженнями контролера діючої влади протягом перехідного етапу покладається на неминуче ЗМIНЯЮЧУ ЇЇ ВЛАДУ НОВУ. До претендентів на обрання повинна ставитися додаткова вимога максимально конкретного викладу пунктів своєї програми для можливості доскональної перевірки підсумків виконання кожного з них. Публічний, "на очах у всіх виборців" звіт влади (з цифрами і фактами) за виконання покладених завдань, за всі свої діяння перед "приймаючою справи" владою новою потрібно зробити максимально повним і неминучим. При цьому нова команда не може не розуміти, що як за можливі спроби зведення рахунків, так і за невимогливість їй доведеться відповідати вже перед своїми змінниками.

5) Найважливіше значення з початком перехідного етапу надається всебічному ВДОСКОНАЛЕННЮ СИСТЕМИ ГОЛОСУВАННЯ на кожній із стадій будь якої виборної кампанії від висунення можливих кандидатів, партій до процедур підрахунку голосів, методів запобігання фальсифікацій і підтасувань. Для цього будуть розглядатися можливості ефективного використання сучасних інформаційних технологій, розробки чітких правил затвердження або оскарження результатів голосування тощо.

Реалізація зазначених основних положень буде відрізнятися для різних гілок і рівнів влади. Стосовно до президентської влади протягом перехідного етапу вважається можливим конкретизувати їх таким чином:

- строк у 2 роки для знаходження у владі членів чергової обраної президентської команди;

- ця команда пропускає два наступних циклу виборів (в майбутні після зміни 4 роки) із забороною на заняття в цей період будь-яких державних постів - як один із заходів проти можливості імітації змінності;

- позбавлення колишніх обранців судової недоторканності відразу ж після закінчення строків їх правління.

Для забезпечення контролю вищої законодавчої влади необхідним є введення наступних заходів:

- можливість простого, безперервного контакту з обраним депутатом (мережева демократія, …);

- обов'язковий регулярний звіт депутата перед його особистими виборцями (зустрічі, через Iнтернет , ....);

- оцінка діяльності кожного депутата його особистими виборцями;

- можливість дострокового відкликання депутата.

Аналогічні принципи - і на нижчих рівнях влади та управління (з урахуванням особливостей, обмежень ...)

Щодо сьогоднішньої ситуації.

Спираючись на перелічені загальні принципи та положення пропонується наступна послідовність дій.

1) Скликання Всеукраїнського Вече за участю представників можливо більш широкого спектра існуючих політичних сил і рухів (парламентських, непарламентських, лiдерiв Майдану, …) для проголошення узгодженої мети необхідних змін - СТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ СУСПIЛЬСТВА З КОНТРОЛЬОВАНОЮ ВЛАДОЮ. Прийняття необхідної, але єдиної поправки до дiючої Конституції країни про тимчасову зміну строків перевиборів вищих органів державної влади, оголошення старту перехідного етапу.

2) У президентських виборах, відповідно до прийнятої схеми контролю перехідного етапу:

до претендентів на обрання висувається вимога якомога конкретного викладу пунктів своєї програми для можливості доскональною перевірки підсумків виконання кожного з них;

3) відміна недоторканості колишніх правителів після закінчення їхнього строку;

до перемігшої на виборах команди висувається вимога ретельної перевірки діяльності своїх попередників з публічним оголошенням результатів цієї перевірки;

4) Проведення протягом наступного перехідного етапу послідовного вдосконалення виборної системи на всіх рівнях органів влади.

5) Поступове вдосконалення Конституції під нові реалії (роль Парламенту, судова та міліцейська системи, виборна система ....).

6) Оголошення Референдуму про затвердження положень нової Конституції.

7) Оголошення про припинення перехідного етапу і вступ в силу положень нової Конституції.

Коментар "Українського проекту реформ"

Безумовної підтримки заслуговує висловлена автором думка про необхідність збереження президентсько-парламентської форми правління. В так званих європейських демократіях "модною" є форма управління, коли президент якщо і обирається, то з функціями англійської королеви, а вся повнота влади належить прем'єр-міністру. Тобто в цих державах вважають, що не можна віддавати важелі управління державою людині, яка обрана народом. Натомість коли кулуарно призначений прем'єр-міністр управляє державою це вважається нормально - це фікція, а не демократія.

Щодо заміни владної команди кожних два роки, то це питання є досить дискусійним. Настільки короткий термін може привести до того, що держава буде постійно перебувати в стані виборів, в чому однозначно немає нічого доброго.

Не можемо погодитись з автором в питанні затвердження положень нової Конституції через референдум. Ми переконані, що на референдум можуть виноситись тільки чіткі питання , які передбачають відповідь "так" або "ні" і ні в якому разі не можна виносити цілі закони чи їх частини, оскільки є ризик, що в на перший погляд потрібних законах, шляхом маніпуляцій виявляться пункти, які будуть повністю суперечити державним інтересам.