Український проект реформ - інноваційна концепція реформ

Головним напрямком реформування повинна стати цілковита зміна податкової системи.

Податкова система України є унікальним явищем в світовому масштабі. Складається враження, що хтось проводить жахливий експеримент над цілою країною, перевіряючи скільки може вижити держава з комплексом податків, які в принципі здатні довести до банкрутства будь-яку економічну систему в найкоротші терміни.

Податкова система України базується на податках, які просто не мають права на існування і повинні бути терміново відмінені без будь-яких спроб косметичних змін. Вони по своїй суті сприяють мінімізації надходження коштів в Державний бюджет. І як би це не здавалось дивним, в збереженні існуючого податкового безглуздя зацікавлені політичні "еліти", про що більш детально описано в розділі Політика.

Вершиною нашої податкової системи є сумнозвісний ПДВ. Більш абсурдного податку напевно не можливо придумати. Його унікальність полягає в тому, що замість того, щоб забезпечувати надходження в бюджет, він по суті дає можливість викачувати кошти з бюджету, тобто фактично є податком на державу, який вона сплачує на користь групи людей, які чомусь вирішили, що ця держава з людьми, природними ресурсами, всім майном належить їм. Замість того, щоб забезпечувати надходження в Державний бюджет, саме цей податок забезпечує те, що кошти які сплачуються в бюджет рядовими громадянами цілком легально перераховуються групці "вибраних". Єдиним позитивним моментом цього податку є те, що він є своєрідним лакмусовим папірцем для держави. Мається на увазі, що сам факт наявності цього податку є ознакою того, що державою керує маріонетковий уряд, який готовий платити "дань" своїм "господарям".

Ще з одним податком - "на прибуток" бухгалтери навчились з успіхом справлятись, зводячи його практично до нуля при мільйонних оборотах. Тобто існування цього податку немає жодного сенсу і має на меті тільки забезпечення можливості накладення штрафних санкцій з боку податкових органів на не підконтрольні підприємства.

Не менш унікальним є і збір в пенсійний фонд (ЄСВ), який по своїй суті є податком на підвищення зарплати. Зрозуміло що жодний бізнесмен не буде зацікавлений збільшувати зарплату своїм працівникам, оскільки на кожну тисячу зарплати необхідно заплатити більше 500 грн. різноманітних податків і зборів. Саме наявність цього податку є основною причиною того, що значна частина зарплат в Україні виплачується нелегально. Основна мета існування цього податку є недопущення підвищення зарплати своїм працівникам представниками малого бізнесу, які не підконтрольні олігархічним кланам, оскільки навіть мінімальне підвищення зарплати неминуче спровокувало б конкуренцію на ринку праці, а отже і значне зменшення надприбутків олігархічної верхівки, які в значній мірі забезпечуються за рахунок мінімізації зарплат працівників.

Унікальними особливостями цих податків (ПДВ, ЄСВ) є те що вони накладаються на того, хто платить, а не того хто отримує грошові кошти, а отже і прибутки. Тобто з однієї сторони стримуються інвестиції, а отже і ріст виробництва, а з другої стимулюється перехід в "тінь" для уникнення сплати цих податків.

Вихід з цієї ситуації досить прозаїчний і очевидний. Необхідно відмінити всі ці податки, а також ще десяток інших дрібних податків і запровадити декілька прямих податків:

1) податок з продаж (податок з обороту), розмір якого повинен бути в межах 5-12% і він повинен сплачуватись з кожного перерахування коштів - одержувачем коштів, в т.ч. з нетоварних перерахувань коштів між пов'язаними особами, що унеможливить використання схем відмивання грошей. Зрозуміло, при цьому необхідно запровадити механізми, які унеможливлять переведення оборотів з безготівкової в готівкову сферу. Це досить просто зробити запровадивши електронний обіг товаро-транспортних накладних.

Можна розглянути також схему встановлення диференційованого розміру цього податку:

- від безготівкових надходжень - 5%;

- від готівкових надходжень - 8%;

- від бартерних розрахунків - 12%;

Для того щоб урівняти внутрішнього виробника і імпортерів повинен бути встановлений податок з переказу коштів за імпортовані товари і послуги на заміну існуючому імпортному миту - в розмірі 10%.

Цей же податок повинен розповсюджуватись і на фінансову сферу: банки, страхові компанії, інших фінансових посередників. На сьогодні ця сфера знаходиться практично поза оподаткуванням, генеруючи надприбутки для своїх власників, оскільки ПДВ вони не сплачують, податок на прибуток без проблем мінімізують за рахунок створення різного роду резервів, ЄСВ сплачують в мінімальному розмірі за рахунок зарплат нижче середнього рівня. Базою оподаткування для банків повинен бути розмір отриманих доходів, для страхових компаній - отримані страхові платежі. Завдяки такому підходу до оподаткування цієї сфери податки будуть сплачувати всі. Звичайно тут зразу ж може виникнути заперечення про неприпустимість такого підходу, наприклад до страхових компаній, оскільки це нібито спровокує підвищення вартості страховок. Для тих читачів, хто не має відношення до страхового бізнесу повідомлю, що на сьогодні розмір "відкатів" по страховках складає не менше 50% і зрозуміло, що тут навіть не йдеться про сплату хоча б мінімального ЄСВ.

2) податок на споживання (чи іншими словами соціальний податок або податок з доходів фізичних осіб), який доцільно встановити на рівні 10-20% і який повинен сплачуватись безпосередніми людьми які одержують зарплати і інших доходи. При цьому в роботодавців відпаде потреба приховувати реальні зарплати і практикувати використання нелегальної робочої сили.

Може виникнути питання, чому мова йде про настільки велику різницю між верхньою і нижньою межею податку (10-20%). Це пов'язано з тим, що точна цифра потребує додаткового розрахунку для забезпечення збалансування бюджету. При цьому також можна застосувати і певне "ноу-хау", пам'ятаючи що держава повинна відігравати не тільки фіскальну функцію (стягнення податків), але і соціальну функцію сприяючи розвитку людської особистості. Мається на увазі можливість використання наступної модифікованої схеми сплати податку: базова ставка встановлюється в розмірі 18%. При цьому кожна людина може отримати 35-відсоткову знижку на сплату податку, тобто реально сплачувати близько 12%. Розмір цієї знижки складається з наступних частин: знання мов (державної-10%, трьох іноземних - 5% за кожну), людина не курить - 10%. Таким чином більшість людей без жодних проблем зможуть зменшити розмір свого податку на 25-30% (відмова від паління, українська, російська мова; крім того значна частина людей вільно володіють англійською, чи мовами національних меншин).

3) доцільним є збереження акцизного збору на алкоголь і тютюн, враховуючи якраз не стільки фіскальну, як соціальну функцію держави. При цьому від цього податку можна звільнити натуральні вина вітчизняних товаровиробників.

4) Потребують модифікації існуючі податки на нерухомість і землю, які цілком можна об'єднати в один податок на нерухомість. При цьому не повинна оподатковуватись нерухомість, яка задіяна у промисловому чи сільськогосподарському виробництві, тобто та, яка генерує податок з продаж і соціальний податок. Але немає підстав не оподатковувати нерухомість (землю і приміщення) невиробничого призначення, яка сконцентрована в окремих людей в значних розмірах (земельні ділянки понад 0,5 га на сім'ю, житлова нерухомість (в т.ч."апартаменти", господарські будівлі, вілли, дачні і садові "будиночки") загальною площею понад 500 кв.м на сім'ю. Це буде свого роду економічна люстрація, за рахунок якої потрібно буде покривати ті величезні зовнішні борги, які якраз і виникли внаслідок розграбовування державного бюджету за всі попередні роки і внаслідок цього грабунку держави якраз і накопичувались багатства окремими людьми. Під цей же закон необхідно підвести оподаткування землі і будівель виробничого призначення (в т.ч. довгобуди), які повинні використовуватись у виробництві, але фактично не використовуються і не забезпечують виробництво продукцію і надання послуг, а отже сплату податків. Це буде сприяти тому, що неефективні власники будуть вимушені продавати цю нерухомість, сплачуючи податки. Зрозуміло, що новий власник не дозволить щоб простоювала нерухомість на яку витрачено не малі кошти, а це в свою чергу створить нові робочі місця.