Український            проект            реформ
Тільки об'єднавшись ми зможемо зробити відродження України реальністю
Історичні аспекти
    Ми свідомо залишаємо три наступні статті в тій редакції в якій вони були розміщені 2 лютого 2014 р. І хоча в цих статтях багато що виявилось пророчим, повинні визнати свою головну помилку: класичний фашизм не те що не вичерпав себе, а відроджується шаленими темпами на базі кремлівської імперії. Без перебільшення можна стверджувати, що не тільки Україні, але й Європі і світові в цілому на сьогоднішньому історичному етапі загрожує кремлівський фашистський режим.

Список статей:
- Форма державного управління - олігархічний фашизм
- Комунізм і фашизм - дві сторони однієї медалі
- План кремлівських правителів по приєднанню України з'явився не вчора

Форма державного управління - олігархічний фашизм.
    Якщо звернутись до Вікіпедії, можна знайти наступне визначення фашизму:
Для фашистських держав характерне посилення регулюючої ролі держави як в економіці, так і в ідеології: корпоратизація держави через створення системи масових організацій і соціальних об'єднань, насильницькі методи придушення інакодумства, неприйняття принципів економічного і політичного лібералізму.
   Більш точнішого визначення сьогоднішньої ситуації в Україні неможливо сформулювати. Тут необхідно чітко розділяти поняття фашизму і нео-фашизму(олігархічного фашизму).
    Головними ознаками фашизму можна назвати категоричне не прийняття інших народів, намагання перетворити їх на рабів, зневага до таких понять як людська гідність, права і свободи людини. В 21 ст. ситуація змінилась кардинально в тому розумінні, що можливості до порушення територіальної цілісності інших держав залишились тільки в США і Росії. Причому на війну в Косово, Росія відповіла захопленням Південної Осетії, використавши свою індульгенцію на загарбання інших країн. Не так давно ми могли спостерігати, як чергові спроби США організувати війни в Ірані і Сирії ні до чого не привели, завдяки бойкоту європейських країн, які відмовились направляти в регіон свої війська. Таким чином Росія не отримала індульгенції на чергову війну. В такій ситуації покидькам, які звикли заробляти надприбутки на бідах інших людей, перетворюючи їх на рабів, нічого не залишається як сконцентрувати свою увагу на власних народах. З цим і пов'язано виникнення такого поняття як нео-фашизм. Єдина його відмінність від класичного фашизму тільки в тому, що якщо фашизм зорієнтований перш за все на сусідні народи, то нео-фашизм переносить всі ці біди на власний народ і власну країну. Але ж ми чи не щодня чуємо про загрозу фашизму. Це дуже просто пояснити бажанням відволікти увагу людей від справжніх бід нашого суспільства. Якщо в середні віки раба забезпечували дахом над головою і харчуванням, то на сьогодні це надто затратні статті для наших "господарів світу". Значно дешевше змусити людину працювати за 1500 грн., створивши умови, що цілі регіони країни готові цілувати руки своїм господарям за цю подачку. Оце і є фашизм в сучасному розумінні, тобто нео-фашизм (олігархічний фашизм).

Комунізм і фашизм - дві сторони однієї медалі
    Якщо порівнювати те зло і ті біди, які зазнало людство від цих ідеологій, то між ними не роздумуючи можна поставити знак рівності. Єдина різниця між ними в тому, що від злочинів фашизму в першу чергу страждали інші нації, а комуністи зосередились на геноциді власного народу. Ці дві злочинні ідеології об'єднує і той факт, що їх скоріше можна назвати тоталітарними сектами ніж партіями, з усіма ознаками характерними для релігійних течій: власні "боги", "священне письмо", беззаперечна віра, поклоніння надуманим "святим", молитви, створення системи свят, створення системи інквізиції і боротьби з "єритиками", категоричне не сприйняття інших релігійних течій і тд. Знаковим в цій схожості є і їх тісна співпраця, вершиною якої стала організація Другої світової війни. Нам постійно намагаються нав'язати думку, як комуністи постійно протидіяли фашизму, забуваючи при цьому про пакт Молотова-Рібентропа, завдяки якому фашисти розпочали Другу світову війну, про підготовку фашистських льотчиків на території СРСР, про продовольчу і іншу сировинну підтримку фашистів з 1939 по 1941 роки, про спільний парад в Бресті 22.09.1939 р., на честь успішного початку Другої світової війни.
    Всі ми читали в підручниках історії, як "віроломно" фашисти напали на СРСР в 1941 р. Напад однієї держави на іншу передбачає перехід збройними формуваннями в першу чергу власного кордону. Станом на 1939 рік кордон СРСР проходив по річці Збруч і ця лінія кордону була встановлена божком комуністів Леніном. Якщо фашисти напали на СРСР 22.06.1941 р., то що тоді робили радянські війська в Львові 17.09.1939 р. і в Бресті 22.09.1939, тобто більше як за 100 км від затвержених Леніном кордонів СРСР. Виправдання, що ми повертали наші землі звучить патріотично, але з точки зору міжнародного права це була звичайна загарбницька війна. З такої точки зору в Росії зараз є всі підстави ввести свої війська на Аляску, Японія цілком може спробувати повернути собі Куріли, Росія може загарбати Крим, після чого Турція "має повне право" відвоювати Крим собі - в світі вже давно могла розпочатись третя світова війна, але на щастя одна партія політичних маразматиків (фашисти) зникла в 1945 р., а інша (комуністи) була відсторонена від впливу на політичні процеси в 1991 році. Схоже історія нас нічому не вчить, оскільки сьогодні ми знову є свідками, як влада організовує "абвер-команди", які вночі палять автомобілі, знищують майно звичайних громадян, викрадають і вбивають людей, займаючись фактично тероризмом по відношенню до власного народу і все це при 100-відсотковій підтримці комуністів в парламенті. Це ще раз підтверджує, що комуно-фашистська ідеологія немає права на існування і повинна бути знищена раз і назавжди.

План кремлівських правителів по приєднанню України з'явився не вчора.
    Потрібно усвідомлювати, що стратегічний план по приєднанню України втілюється в Росії принаймні з 2000 року. Причому за головний сценарій взято зовсім не новітні технології  маніпулювання людьми, а цілком класичний план по захопленню влади з використанням місцевого продажного бидла (людьми цих істот, які готові продати свій народ і державу, і готові лизати чоботи своїм кремлівським господарям, заради збереження своєї влади, хоч і під контролем кремля, назвати не можна).
    Кремль до цього часу користується постулатами трупа на якого вони моляться і якого тримають в мавзолеї. Згідно з його теорією одними з перших необхідно захопити засоби зв'язку і банки, тому розглянемо ті напрямки опосередкованого контролю через які кремль намагається встановити контроль над Україною.
    Ми всі звикли до такого поняття, як інвестиції. Його завжди вживають, як щось позитивне і кожна держава вважає своїм священним обов'язком робити все можливе, щоб залучити іноземні інвестиції. А що відбувається насправді? - іноземний інвестор купляє майно на території іншої держави з єдиною ціллю: отримати максимальний прибуток, який як правило виводиться з держави. Якщо в державі створена нормальна податкова система, нормально працює антимонопольний комітет, трудове законодавство забезпечує адекватні зарплати людей, то такі іноземні інвестиції можна вважати взаємовигідними і для держави і для іноземного інвестора. У випадку з російськими "інвестиціями" є очевидним, що основна їх ціль встановлення максимального контролю над ключовими галузями економіки, щоб потім можна було "шантажем з середини" маніпулювати владою в Україні. Є очевидним що на сьогодні кремль явно стимулює свої корпорації з державною власністю, а також підконтрольні приватні корпорації до таких інвестицій. В результаті на сьогодні ми є свідками, як російські корпорації практично монополізували мобільний зв'язок в Україні, в Україну масово намагаються зайти російські банки в т.ч. державні, робляться спроби захопити авіа і кораблебудування, металургію, хімічну промисловість. Зрозуміло, що достатньо кремлю дати команду "фас" усім цим підконтрольним корпораціям і економіку України можна практично зупинити. І за все це можна вже сьогодні "подякувати"  бувшій владі в Україні.
    Може здатись, що Україна потрапила в безвихідь, але це не так. Після зміни влади і підписання асоціації з ЄС, зрозуміло що кремль відновить свої примітивні економічні санкції. Це буде прекрасним приводом, щоб зі свого боку також запровадити економічні санкції:
-    встановити дорожній збір для російських автоперевізників в розмірі 50% від вартості вантажу;
-   запровадити імпортне мито в розмірі 50% на російські низькоякісні товари, які зрозуміло не відповідають світовим стандартам (приклад: автомобілі) до того часу поки українські експерти не перевірять відповідність виробництва цих товарів санітарним і екологічним нормам;
-    запровадити експортне мито в розмірі 50% на українські товари в яких зацікавлений кремль, і які і без Росії мають ринки збуту;
-  встановити податок з продаж на 50 % вищий, ніж стандартна ставка, для російських корпорацій з державною власністю, а також підконтрольних кремлівським правителям. Обгрунтування тут дуже просте: за останні 10 років Україна зазнала таких збитків від кремлівської політики, що прийшов час отримати часткову компенсацію.
    Для того, щоб в кремля не виникло ідеї припинити взаємні економічні санкції, задекларувати, як умови їх припинення, виведення військ  з Криму, і підписання контракту на поставку газу по фіксованій ціні 80 дол.
    Ще одним напрямком російської експансії є Чорноморський флот. Є очевидним, що кремль розглядає його як один з головних плацдармів для того, щоб тримати Україну під контролем. В цій ситуації видається дивним підписання Януковичем так званих Харківських угод, з якими нерозривно пов'язана газова залежність України від Росії (ще одна нитка для маніпуляцій з боку кремля). Тут не можна не згадати ту істерику, яку ми спостерігаємо від нашої влади вже 4 роки щодо газових контрактів підписаних Тимошенко.
    Ліричний відступ: в нас немає жодних ілюзій щодо самої Тимошенко і тої безглуздої політики, яку вона проводила і яка впевнено вела економіку України до краху. За час свого перебування на посаді прем'єр-міністра вона навіть не зробила спроби змінити податкову, фінансову чи адміністративну систему, займаючись фактично тим самим, що й існуюча влада: корупція, розкрадання бюджетних коштів, рейдерством. Різниця тільки в тому, що при Тимошенко Україна була віддана  у користування одним олігархічним кланам. Зараз їм на зміну прийшли інші олігархічні клани.
    Повертаючись до газових контрактів Тимошенко, не можна не визнати тих негативних наслідків, які вони мали для України, хоча в тих умовах шантажу з боку кремля в яких вони підписувались, можливо і не було змоги підписати щось інше. Найдивніше в цій ситуації є те, що Янукович під час підписання Харківських угод не міг не знати про газові контракти укладені Тимошенко. Також він не міг не розуміти, яке стратегічне значення для кремля має Чорноморський флот. В тій ситуації можна було вимагати від кремля будь-яку ціну на газ, а не підписувати бездарну угоду про безкоштовну довічну передачу кремлю Севастополя в обмін на нібито знижку на газ, яку інакше як пародією назвати не можна. В цій ситуації Харківські угоди підписані Януковичем є на порядок більш злочинні, ніж газові контракти Тимошенко.
    Механізми протидії  в цій ситуації досить прості: повна відмова від російського газу (будівництво терміналу для зрідженого газу, імпорт газу з Європи навіть по дещо вищій ціні, видобуток власного газу на чорноморському шельфі, сланцевий газ). Враховуючи, що Харківська угода фактично була шахрайською угодою, оскільки Україні продавали газ зі знижкою по тій же ціні, що й іншим Європейським країнам без знижки, необхідно провести процедуру негайної денонсації самої Харківської угоди, а також угод якими встановлено ціну на транзит газу.
       Ще одним напрямком кремлівської експансії в Україні є релігія. В той час коли наші горе-політики займаються популізмом розказуючи казки про відокремленість релігії від держави, в кремлі не мають на цей рахунок жодних ілюзій. Вони вже давно повернулись до релігійної політики, яка успішно втілювалась ще за радянських часів. Мається на увазі, і це є очевидним, що існуючий патріарх московський призначався в кремлі і відноситься до номенклатури ФСБ. Немає жодних сумнівів, що всі сценарії його поїздок в Україну протягом останніх років розроблялись ФСБ. В цій ситуації заспокоює той факт, що в західних областях де релігійність населення досить значна, вплив кремлівського патріархату практично відсутній. В східних областях релігійність населення значно нижча, а отже і можливість відчутного впливу прокремлівських попиків також.
    Не так давно всі ми могли чути тупі відговорки нашої бувшої влади, що ми ще не готові до вступу в ЄС і Україні ще необхідно багато що змінити для вступу в ЄС. Якщо врахувати все те, що було сказано вище, то ці відговорки інакше як шизофренією назвати не можна, оскільки при збереженні існуючого напрямку зовнішньої політики з кожним днем наша неготовність до вступу в ЄС буде тільки зростати, в цьому якраз і бачила своє завдання бувша влада, щоб через деякий час заявити, що Україні нічого не залишається, як благати приєднати Україну до кремлівської імперії.

Найкращим підсумком всього сказаного на цій сторінці є слова Вінстона Черчилля
© 2014 "Український проект реформ". Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на ukraine.org.ua
Наші контакти:   E-mail: ukraine.org.ua@ukr.net    Twitter: twitter.com     Facebook: facebook.com/ukraine.org.ua


   Швидкий перехід:    Головна     Корисне     Обговорення     Про проект     Гроші     Податки     Фінанси     Держава     Історія    Сьогодення
 
 
 
Головне гасло майбутнього Майдану: МИ ХОЧЕМО ПЛАТИТИ ПОДАТКИ ДЕРЖАВІ, А НЕ ОЛІГАРХІЧНІЙ МАФІЇ
site language