19.04.2015
Україна: шлях в нікуди?

    Спостерігаючи за діями сьогоднішньої влади не перестаєш дивуватись наскільки люди можуть втрачати відчуття реальності. Якщо людина за своїми плечима має комуно-комсомольське чи кримінальне минуле, завдяки якому вона "сколотила"  свої статки, то цілком нормально, що сподіватись від такої людини на служіння своїй країні не варто, оскільки вона розглядає свою державу і всіх її громадян лише як джерело свого подальшого збагачення. Найбільше дивує, що будь-яка спроба конструктивної критики супроводжується звинуваченнями в підігруванні кремлівському фашистському режиму, хоча є очевидним, що найкращим "подарунком" для кремлівського фюрера буде повний крах економіки України, що спровокує спроби дискредитації самої ідеї незалежності України, особливо в східних регіонах. На противагу цьому, найбільшу перемогу Україна спроможна здобути не на полі бою, де сили явно не рівні, а забезпечивши стрімке зростання економіки і збільшення доходів громадян.
    Можна абсолютно впевнено говорити, що на сьогодні економіка України знаходиться на межі повного краху. Якщо додати до цього той факт, що частина території нашої держави окупована путінським фашистським режимом і при цьому продовжуються активні військові дії, то може здатись що наявні всі передумови, щоб спрацював інстинкт самозбереження і наші правителі спробували врятувати Україну. Але факти вперта річ, вони продовжують грабувати Україну, використовуючи схеми перекачування бюджетних коштів у власні кишені, які з успіхом працювали ще за режиму януковича (відмивання ПДВ). При цьому створюється видимість бурхливої діяльності по боротьбі з корупцією на рівні дрібних чиновників місцевого рівня. Рівню їхнього "непрофесіоналізму" можна було б тільки поспівчувати, якщо б не ті мільйонні статки якими всі вони володіють, що явно свідчить, що ми маємо справу не просто з фахівцями, а з супер-професіоналами по розграбуванню державних коштів.
    Зупинюсь більш детально на найсвіжіших шахрайських схемах наших правителів. Буквально за декілька місяців доходи і заощадження всіх громадян України були зменшенні в три рази шляхом маніпуляцій з курсом долара. Може здатись, що головною причиною є війна, але на жаль це не так. Головною причиною катастрофічного зменшення курсу гривні по відношенню до долара є так зване рефінансування з боку НБУ окремих комерційних банків, яке вимірюється десятками мільярдів гривень, які були викинуті на ринок і зробили свою "чорну" справу обезцінивши курс національної валюти. Всі бажаючі без проблем зможуть знайти в Інтернеті список цих банків (вони не заслуговують, щоб рекламувати їх у цій статті). Як не дивно ці банки стали лідерами по обсягах доходів отриманих від валютних операцій і по обсягах виведення іноземної валюти на Кіпр. Якщо, спробувати знайти в Інтернеті інформацію про власників цих банків, то зразу відпадуть всі сумніви і вибудується чіткий логічний ланцюжок по доведенню економіки України до краху, оскільки кошти виділялись тим банкам, власники яких без жодних проблем могли б повернути декілька мільярдів доларів з своїх кіпрських рахунків для підтримки власних банків. При цьому головною проблемою держави і НБУ було б, як не допустити падіння долара з 8 до 6 грн. за долар. Я думаю нікого не треба переконувати, що ці речі прекрасно розуміє керівництво держави, тому про розмір "відкатів" від цих мільярдів можна тільки здогадуватись.
    З описаною вище схемою тісно пов'язані наступні кроки нашої влади, яка демонструючи свою "турботу" про пограбований народ України, розіслала всім "папірці щастя", які кожен повинен заповнити підтвердивши свій "жебрацький статус". По їх же оцінках таких людей виявиться чи не 2/3 від усіх громадян. Ці дії інакше як блюзнірством назвати не можна. Все це дуже схоже на дії вбивці, який перерізавши горло своїй жертві, вперто допитується в неї чи потрібно викликати швидку. Можна з впевненістю говорити, що в України є всі шанси зайняти перше місце в світі по кількості громадян, які офіційно підтвердили свій жебрацький статус. Безглуздям є сам факт, що людина яка працює, не може заробити навіть на оплату комунальних послуг. Невже хтось з Вас шановні читачі вірить, що така ж як Ви людина в Польщі, Франції чи Німеччині працює від 100 до 1000 разів ефективніше від Вас? Чи можливо ціна на товари в Україні в 100 разів менша ніж в названих країнах? Чи можливо комусь потрібно пояснювати, що оплата праці, яку Ви отримуєте є частиною ціни усіх товарів? Тоді де дівається та різниця, за рахунок розміру зарплати в ціні товарів, вартість яких в Україні і Європі однакова - відповідь очевидна: ця різниця формує мільярдні надприбутки нашого олігархату, за представників якого ми "з успіхом" проголосували на минулих виборах.
    Спробуємо проаналізувати, чим закінчиться вказана "турбота" наших правителів. Якщо на сьогодні проблема з виплатою офіційних зарплат полягає тільки тому, що роботодавцю не вигідно офіційно виплачувати зарплату, що пов'язано з безглуздою системою оподаткування, то після "турботливих нововведень" нашої влади працівник сам буде йти до роботодавця, щоб йому зменшили офіційну зарплату з 2000 до 1000 гривень, оскільки це дозволить розраховувати на "подачку від держави". Більшість людей, яких дуже віддалено можна було назвати "середнім класом" втратять інтерес до офіційного заробітку, оскільки його розмір буде приблизно дорівнювати сумарним виплатам, тих хто взагалі не працює. Все це буде сприяти ще більшій "тінізації" оплати праці, що ще більше загострить проблеми зі збором податків. Спроби держави репресивними методами змусити роботодавців виплачувати "білу зарплату" приведуть тільки до згортання бізнесу і ще більшого загострення кризи. Можна спрогнозувати, що наступним кроком "турботи держави про своїх громадян" буде введення талонної системи на товари першої необхідності. Також тут не можна не звернути увагу на те, що цей безглуздий механізм державних субсидій дозволить фактично за рахунок держави покривати витрати бізнес-структур, оскільки не важко передбачити, що серед "потенційних жебраків" виявиться не менше половини працівників комерційних структур, які насправді без жодних проблем вже сьогодні можуть виплачувати зарплату на рівні 10-15 тис.грн. Зрозуміло, що при такому рівні оплати праці, жодній людині не потрібні були б подачки від держави. Причини чому комерційні структури не поспішають піднімати зарплату до вказаного рівні на диво прозаїчні: одна з них озвучена вище і полягає в наявності безглуздого "податку на підвищення зарплати" (ЄСВ). Не менш вагомим фактором є те, що найбільшим роботодавцем на ринку є держава і саме вона диктує умови на ринку праці, встановлюючи для працівників бюджетної сфери сміхотворну зарплату. Зрозуміло, що комерційним структурам немає сенсу піднімати зарплату працівникам, оскільки конкуренція на ринку праці відсутня і ризику втратити працівника через низьку зарплату немає. І до того ж цей працівник тепер сам буде просити виплачувати йому більшу частину зарплати "в конверті", для того щоб мати можливість отримати "подачку" від держави.
    Коло замкнулось? В держави немає коштів в бюджеті, щоб підняти зарплату бюджетникам? Чи можливо олігархат, який змінив на вимогу Майдану своїх представників при владі, не має жодного наміру щось змінювати, оскільки це "чого доброго" може спричинити зростання доходів бюджету і так старанно вибудована ними схема перекачування бюджетних коштів у власні кишені лопне як мильна бульбашка, а тоді вже повернути назад буде не можливо, оскільки люди зрозуміють ті масштаби в яких їх обкрадали декілька десятиліть.
    Будь-які спроби запропонувати зміни до існуючої економічної моделі супроводжуються навішуванням ярликів про авантюризм і утопічність. Причому це роблять саме ті "реалісти", які перебувають сьогодні при владі і які довели економіку України фактично до банкрутства , а людей до зубожіння.
    Насправді рецепт виходу з кризи надзвичайно простий для розуміння навіть без спеціальних економічних знань. Загальні витрати держави Україна складають 750 млрд.грн. на рік (500-Держбюджет, 250-Пенс.фонд), тобто щоденні витрати - 3 млрд.грн. НБУ щоденно отримує від банків їх баланси, тобто володіє інформацією про суму щоденних надходжень на рахунки підприємств (виручка) в цілому по державі. Залишається тільки встановити такий відсоток податку з продаж (з виручки), щоб його вистачало для покриття 3 млрд.грн. Можна передбачити, що його розмір буде 5-8%. При такій системі оподаткування бізнесу не буде сенсу використовувати тіньові схеми і при цьому зникне таке поняття, як дефіцит бюджету. Не важко передбачити, що за рахунок виходу економіки з тіні, оподаткування готівкового обороту торгівлі, а також податку з доходів фізичних осіб (10-15%), надходження в бюджет вже в перші місяці після впровадження нової податкової системи будуть в 2-3 рази більші від сьогоднішніх, що в свою чергу створить передумови для підвищення в 2-3 рази зарплати бюджетникам, що змусить піднімати зарплати комерційні структури. А зростання зарплат в свою чергу збільшить купівельну спроможність населення, що в свою чергу збільшить  надходження в бюджет за рахунок податку з продаж. Це і є рецепт економічного зростання для України.
    Виникає цілком логічне запитання, чому ж якщо все так просто, наша влада не хоче не те що реформувати податкову систему, а навіть боїться обговорювати пропоновані зміни. Відповідь очевидна: якщо економічна система після впровадження змін продемонструє вказані темпи зростання, це буде означати крах для олігархічної структури держави раз і назавжди.



   Швидкий перехід:    Головна     Корисне     Обговорення     Про проект     Гроші     Податки     Фінанси     Держава     Історія    Сьогодення
© 2014 "Український проект реформ". Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на ukraine.org.ua
Наші контакти:   E-mail: ukraine.org.ua@ukr.net    Twitter: twitter.com     Facebook: facebook.com/ukraine.org.ua

  site language